Кафе, у якому завжди пахне завареним квітковим чаєм, привітні працівники пропонують безкоштовно скуштувати фірмовий бутерброд, а гості разом із власником мандрують залою, посміхаються та розглядають сімейні фотографії, військові трофеї та артефакти минулого. Кафе-музей «Під замком» – справжня родзинка Ужгорода, а також магніт для натовпу туристів, адже власник закладу Юрій Руснак дбає про збереження цінностей та традицій Закарпатської області, пише сайт uzhhorod.one. Якщо ви цікавитесь історією України, полюбляєте випічку, чай та закуски, хочете відвідати захопливий захід та підтримати наші збройні сили, то вам варто завітати до кафе-музею «Під замком» та познайомитись з привітним власником, який обов’язково поділиться з вами унікальними фактами!
Історія створення кафе-музею
Уродженець Тячівського району Юрій Руснак у 1988 році відкрив унікальний заклад в Ужгороді «Під замком». Але чоловік зізнається: спочатку мав намір створити готель. Друзі Юрія приїхали з Італії, аби інвестувати кошти у проєкт товариша. Для побудови комплексу партнери обрали стару закинуту будівлю місцевого млина. Планували готель так і назвати «Старий млин», проте місцева влада забракувала таку ідею та відмовилась надавати об’єкт в оренду. Згодом млин просто знесли, а у Юрія Руснака народився новий план – створення першого кафе-музею на теренах Закарпатської області.
Старовинна будівля кафе-музею розташована у серці старого міста поруч з Ужгородським замком, тому саме з цим місцем пов’язана назва закладу. Проте місцеві жителі часто називають кафе снек-баром. Це пов’язано з тим, що на старій вивісці писало: снек-бар «Під замком». В Ужгороді таку назву чули вперше, адже Юрій запозичив її у європейських рестораторів, тому відповідно незнайомі слова викликали більше емоцій та краще запам’ятовувались. А ще у закладі готують неймовірно смачні закуски, тому словосполучення снек-бар асоціюється з унікальними місцевими стравами.
Інтер’єр та артефакти
Аби гості закладу не виходили одразу на автомобільну дорогу, Юрій Руснак зробив невеличку огорожу. Одного разу чоловік гуляв пішохідним мостом та помітив як екскаватор руйнує старий кований паркан. Такі вчинки місцевої влади обурили підприємця, а ще більше його здивувала легковажність та байдужість людей, які не звертали уваги на процес нищення столітньої історії. Юрій Руснак просто так забрати паркан не міг, адже це вважалося б правопорушенням, тому він вирішив попросити дозволу у міського голови на володіння старовинним парканом. Підприємцю вдалось зберегти кований паркан і тепер огорожа красується прямо перед входом до кафе-бару «Під замком».
Всередині унікального закладу розташований справжній старовинний музей. Стіни прикрашають артефакти, що збереглись на території Закарпаття ще за часів правління Австро-Угорщини та Чехословаччини. Унікальні сувеніри чоловік збирав багато років, деякі доводилось купувати, а інші отримував у подарунок від близьких та друзів. Кожна річ особлива та має свою історію, призначення та місце. Музей починався з однієї полички, а зараз кожна стіна, шафка, стійка чи столик наповнені сувенірами.
Власник ділиться з гостями цікавими історіями про кожен артефакт та фотографію, але коли відвідувачі бажають щось купити з його колекції, він різко відмовляє та з іронією запитує: «Якщо все продам, куди ви наступного разу прийдете – у пусті стіни?”. Проте деякі гості користуються гостинністю Юрія та крадуть його скарби. Одного разу клієнти поцупили сімейну реліквію – інкрустовану вазочку, яка нагадувала чоловікові його дитинство. Деякі туристи стверджують, що артефактів аж забагато, але із цим власник теж не погоджується і щодня намагається поновлювати свою колекцію.
В око відвідувачів також впадають фотографії, що красуються за барною стійкою. Невеличкий сімейний альбом родини Юрія – його найбільша гордість. Першим можна помітити фото мами у військовій формі, адже вона воювала у складі Червоної армії на кавказькому напрямку, двічі була поранена та отримала дві відзнаки. Поруч фото батька – угорця, який у Другій світовій війні був по іншу сторону барикад та вважався ворогом, але це не стало на заваді справжньому коханню. Також неподалік є фото власника у молоді роки, також у військовому вбранні, адже як і його батьки, він був військовослужбовцем та служив у Німеччині у складі почесного караулу.
Загалом у барі панує міщанський безлад: дрова, що валяються біля каміна, солома розкидана по підлозі, на стінах висять колонки, фото, плакати, карти, але саме це є родзинкою закладу, адже інтер’єр кафе нагадує не звичайний заклад харчування, а справжнісінький музей. А на барній стійці висить табличка: “Якщо ти голодний і в тебе немає грошей, щоб заплатити, тут можеш отримати бутерброд і чай”.
Фірмові страви та традиції
Заклад протягом багатьох років залишається популярним завдяки умілим кухарям та фірмовим стравам. Уже тридцять шість років у стінах кафе щодня готують фірмову закуску «Снек». Рецепт бутерброда придумала покійна дружина власника Марія. Як готують сендвіч – Юрій не зізнається, адже це їхня секретна фішка. З першого дня відкриття й донині у барі подають запечені грінки з чорного хліба з часником, а також недільні закарпатські бульйони.
Незмінність – це девіз кафе-бару «Під замком», адже все, що залишають тут відвідувачі – залишається у закладі навічно. Наприклад, одна панянка з Ужгорода п’ятнадцять років тому випадково залишила парасольку поруч зі столиком, за яким сиділа. Згодом жінка поїхала за кордон та довгий час не поверталась, але нещодавно прилетіла до України та за давньою звичкою зайшла до снек-бару. Саме тут вона знайшла свою стару парасольку. Панянка здивувалась, адже думала, її давно хтось собі присвоїв, тому прийняла рішення залишити парасолю у кафе.
Благодійні заходи
Щодня у стінах закладу влаштовують різноманітні культурні заходи, деякі з них на підтримку армії. Також у кафе можна придбати рідкісні картини, а сто відсотків з прибутку власник витрачає на потреби Збройних Сил України. Якщо митці не мають грошей, аби заплатити за оренду закладу, то чоловік здає безкоштовно, адже таким чином намагається підтримати молоді таланти.
У кафе-барі «Під замком» проходять презентації книг або кліпів, літературні вечори, співи, танці та майстер-класи. Одного разу у снек-барі навіть готували вегетаріанські страви та знімали фільм «Урсул».
Проводили фестиваль «Березневі коти», саме цього вечора місцеві поети принесли до бару труну як реквізит. Гріб символізував процес поховання старої поезії та народження нових українських віршів. Коли літературний вечір закінчився, хлопці намагались винести реквізит, але на вулиці був сильний дощ, тож вони почали вмовляти власника залишити гріб у кафе до ранку. Юрій майже погодився, але його сестра, яка ночувала у барі, відмовилась. Тому четверо юнаків через все місто у дощ та нестримний вітер несли вниз вулицею гріб.
Заклад «Під замком» – це унікальне місце, адже тебе тут нагодують досхочу, якщо ти голодний та без грошей, розкажуть чудернацькі історії та продемонструють історичні артефакти. Кафе-музей – це справжня історія Закарпаття, яку власник дбайливо колекціонував роками.