Зубний біль турбує людей ще з давніх-давен. Медицина невпинно розвивається, тому сьогодні з впевненістю можна сказати, що одна таблетка може впоратись із найгіршими стражданнями. Щоправда, так було не завжди. Наші предки лікували зуби вдома самостійно, використовуючи травʼяні напої, настойки з кори дуба та цілющі рослини. Також у давнину люди вірили, що молитва та заготовлені завчасно замовляння пришвидшують процес відновлення. На території Закарпатської області не було звичних нам стоматологій, а лікарів заміняли знахарі. Стоматологія в регіоні довго удосконалювалась, аби досягти сьогоднішнього рівня, пише сайт uzhhorod.one.
Розвиток стоматології у регіонів за часів Київської Русі
Мешканці Київської Русі вірили, що лише молитва може впоратись із зубним болем. Християни думали, що відповідальним за такі випробування є Антип Пергамський. Згідно з віруванням учень Іоана Богослова зубним болем карав грішників. Аби вимолити прощення, слов’яни використовували такі слова: “Заради цього до тебе звертаюсь я, як до благодатного лікаря всіх хвороб. Я немічний (-а) до тебе молюся: твоїм приятельством у Царя Небесного випроси мені, хворому (-їй), зцілення від гнітючого зубного болю ”.
Дантистів у Київській Русі називала «зубоволоками», адже вони не вміли лікувати біль, а лише видаляли зуби за допомогою щипців або будь-яких інших гострих предметів. Монахи та ченці втамовували зубний біль за допомогою цілющих трав, настоянок, еліксирів та чаїв. Багато селян займались самолікуванням, адже похід до лікаря коштував великих грошей, яких у звичайних людей не було. Дантистів відвідували лише князі, імператори, торговці, дружинники та багаті ремісники.
Зубоволоки пломбували отвори у зубах за допомогою гарячого розтопленого воску, золота або срібла. Після такої процедури зуб доводилось видаляти, адже такі матеріали ніяк не втамовували біль, а також були дуже гарячим та обпікали ясна і всю ротову порожнину. Знеболювали щелепу жаб’ячим жиром або послідом, але і це ніяк не допомагало пацієнтам.
Згодом мешканці Київської Русі зрозуміли, що найкраще бореться з болем настій з кори та листя дуба. Такий розчин швидко прибирав неприємний запах, мав антисептичну дію, а також заспокоював нервові закінчення і відповідно частково зменшував біль. Антибактеріальна та протизастудна дія напою особливо допомагала при болях у горлі, яснах та зубах.
Білі хорвати, що у цей час мешкали на території Закарпаття, прикладали або прив’язували до щелепи свіже м’ясо, молились та чекали поки мене біль. Також тканину замочували у настоянках кори дуба, ромашкового чаю або інших польових квітів, а потім нею перев’язували голову, щоб щелепа не рухалась, а з того боку де болів зуб, мазали щоку жиром.
Повір’я та замовляння закарпатських знахарів
Якщо молитви чи методи самолікування не допомагали, закарпатці звертались до знахарів. Люди вірили, що саме ці цілителі здатні «перекинути» зубний біль на іншу особу чи об’єкт. Щоб ритуал вдався, знахарю потрібно було лише декілька раз повторити магічне замовляння. Наприклад, мольфари просили зубний біль відступити та перекинутись на суницю й разом з нею засохнути. Якщо і це не допомагало, то ротову порожнину вимітали за допомогою звичайного віника, а під час ритуалу просили допомогу у місяця. Знахарі стверджували, що якщо людина часто хворіє, варто видалити передні зуби, які насправді часто були повністю здоровими. Предки вважали, що різці мають таємничу властивість – притягують до людини зло.
Наші пращури також вірили у сили природи та прадавнього лісу, тому ходили до хащів, шукали найстарішого дуба, зрізали шматочок кори з дерева, промивали її у джерелі та жували. Згодом кору дуба носили завжди з собою та ховали в дома за піччю, аби щоразу не бігати до лісу та завжди мати при собі знеболювальний препарат. Офіційна медицина не визнає методи лікування знахарів, проте кору дуба донині часто застосовують для лікування пародонтозу та стоматиту, а також додають до таблеток, зубних паст та ополіскувачів.
Рецепти народної медицини
Українці надзвичайно вигадливий народ, тому і методи лікування зубного болю у наших предків були дуже різноманітними. Навчила слов’ян відбілювати емаль онучка Володимира Мономаха Зоя, яка у своєму трактаті «Мазі пані Зої-цариці» зазначила, аби створити розчин варто перемішати висівки з сіллю, а потім натерти порошком зуби. Щоб освіжити подих, потрібно було пити гарячий чай з інжиру та рути. Якщо зуби хитаються чи гниють, то варто полоскати ротову порожнину домашнім вином. Закарпатці також втамовували зубний біль м’ятою, насінням селери та виноградним листям. Коли у малюків різались зубки, лікарі рекомендували мастити їх сумішшю масла та воску або ж тваринного жиру та цукру.
Як Перша світова війна вплинула на розвиток стоматології в регіоні?
Перша світова війна зробила неабиякий внесок у розвиток стоматології нашого краю. При військових госпіталях проводились двомісячні курси підготовки майбутніх зубних лікарів, які мали надавати допомогу військовим на полі бою. Їх вчили лікувати, виривати та укріплювати зуби, а також надавати допомогу пораненим, яким пошкодили щелепу. Іноземні лікарі розповідали нашим медсестрам про особливість будови зубів та навчали їх стерильно проводити хірургічні втручання. При шпиталях на території Закарпатської області також працювало окреме відділення стоматології.
Сучасні методи лікування зубного болю
Сучасні медичні центри у Закарпатті запровадила медикаментозний сон у стоматології. Ця процедура вимагає ліцензії, тому у Закарпатській області такі послуги надають лише окремі медичні заклади. У медикаментозному сні можна отримати майже усі послуги, зокрема лікування, імплантація та видалення зубів. Медикаментозний сон дозволяє за одне відвідування вилікувати усі зубки діткам або майже всю щелепу у дорослого.
Рекомендують застосовувати медикаментозний сон як дітям, так і дорослим, зокрема тим людям, які відчувають панічний страх перед лікуванням зубів або яких турбує сильний фарингальний рефлекс. Лікар також може використати медикаментозний сон у випадку якщо не може вдало співпрацювати з дитиною чи пацієнтом з особливими потребами. Якщо у відвідувачів є якісь алергічні реакції на місцеві анестетики, то їх можна замінити на засоби для загальної анестезії.
У місцевих медичних центрах пропонують три види седації: мінімальну, помірну та глибоку.
Мінімальна седація – інгаляція медичними газами азоту та кисню або введення внутрішньовенно медичного препарату з ефектом швидкого знеболення. У такому стані пацієнт чує лікаря та добре виконує вказівки, адже не втрачає свідомості.
Помірна седація – знеболення, яке спричинене індукованими медикаментами та у медицині має назву медикаментозний сон. При помірному знеболенню пацієнт не чує дій в операційній та вказівок лікаря, але легко будиться.
При глибокій седації пацієнт також не чує інструкцій медиків, але і будиться з труднощами, адже процес пробудження супроводжується больовими відчуттями.
Також пацієнти можуть скористатись загальною анестезією – медикаментозним сном у поєднанні із втратою больових відчуттів. Цей вид знеболювання кращий за три попередні, адже не потребує додаткового місцевого анестетика, адже самостійно забезпечує анальгезія.
Сучасна стоматологія вражає своїми успіхами, технологіями та новітніми методами лікування. На щастя, завдяки технологічному розвитку, медицина вдосконалюється щодня. Ще сто років тому люди лікували зуби за допомогою замовлянь, амулетів, чаїв та молитов, а сьогодні вони можуть спати під час процедури, а коли прокинуться уже не відчуватимуть болі.