Аеропорт “Ужгород” деякий час не приймав регулярних рейсів. І взагалі авіація Закарпаття довго перебувала не в найкращому стані. Але регіон вирішив робити ставку на малу авіацію, особливо на розвиток авіарейсів між нашим регіоном і Румунією. Саме про це ми й поговоримо далі на uzhhorod.one.
Що таке мала авіація і як цей напрям виник на Закарпатті
Мала авіація – народна назва авіації, яка використовує літальні апарати малого класу (літаки, гвинтокрили і т. д.). Зазвичай вони використовуються для авіаційних робіт, наприклад для перевезення людей і вантажів, гасіння лісових пожеж, розпилення добрив тощо. Загалом це не те щоб офіційний термін, але в суспільстві заведено ділити авіацію на велику і малу.
Також під малою авіацією може матися на увазі цивільна авіація для здійснення комерційних повітряних перевезень. Таким чином вона протиставляється авіації загального призначення. Різниця є також у кількості місць – для великої авіації число становить приблизно 230-240, для малої – до 18.
Міжнародний аеропорт “Ужгород” опинився в дещо кризовій ситуації. Він взагалі не приймав регулярних рейсів майже два роки – у 2019-му й на початковому етапі пандемії COVID-19. Але у 2021-му стали говорити про розвиток малої авіації. Це сталося після того, як на початку квітня того року на летовищі центрального закарпатського міста приземлився двомісний літак, за штурвалом якого був Міхай Петрашку, директор Міжнародного аеропорту Сату-Маре, що в Румунії. Також із ним був представник Румунського аероклубу, Василе Хапчук.
Мета візиту та перспективи її реалізації
Яка була мета візиту? Чи він щось змінив, чи досягли делегати з європейської країни того, що хотіли? Нумо розбиратись.
Гості з Румунії прибули, щоб обговорити перспективи розвитку сучасної прикордонної інфраструктури й міжнародної малої авіації. Мова йшла про рейси між Україною і Румунією. Своїм прикладом вони показали, що це можливо та доречно, адже літак подолав відстань від Сату-Маре до Ужгорода всього за годину. Цю ж відстань автомобіль проїжджає за 4-5 годин.
Ужгород далеко не найбільший з обласних центрів України і, схоже, не може претендувати на роль великого транспортного хабу. Але навіть у сучасних непростих умовах летовища таких міст здатні заробляти, виконуючи свою роль у міру сил.
Деякі розрахунки показали, що ідея має право на існування з комерційної точки зору. Якщо вага літака становить менш як 2 тонни, то платити за повітряні шляхи Румунії не вимагається. Оплатити потрібно 20 літрів бензину і збір за кожного пасажира, який на 2021 рік становив 6 євро. Такі ж збори необхідно було заплатити при вильоті з України. Додатково оплачувалась оренда паркомісця – близько 600 грн. Вищезгаданий Міхай Петрашку зазначив:
“Такі аеропорти, як «Ужгород» мають великі можливості, ми приїхали, щоб вивчити ці можливості і навчитися як співпрацювати в межах малої авіації”.
Щодо перспектив реалізації ідеї всі учасники висловлювались дуже позитивно. Одна з причин – мала авіація може використовувати навіть автомобільне пальне, хоча для такої техніки все ж необхідна окрема станція-заправка. Другий момент – це хороша можливість для розвитку окремих громад регіону. Раніше в селищі Буштино на Тячівщині вже був аеропорт малої авіації. Також Дубове й Тячів колись були центрами вертольотобудування. Непогані перспективи мало й Солотвино. Відтак можна було б побудувати мережу маленьких аеропортів, де літаки робили б рейси на 100-200 км.
Ідея проєкту малої авіації виникла ще десь у 2019 році. Її підтримала обласна влада, а також професійні інституції. Поступово знайшлись і шляхи технічної реалізації. Крім Румунії, ідею підтримали й інші сусідні країни, Угорщина та Словаччина. Планувалося запустити школу пілотів в Ужгороді, закупити техніку для обслуговування літаків. Олексій Петров, голова Закарпатської облради, сказав тоді, що половина депутатів обласної ради виявила бажання навчатися в цій школі пілотів.
Що стало відомо у 2024 році
Здавалося б, російська агресія могла б поставити хрест на реалізації таких планів. Але у 2024 році з’явились хороші новини. Наприклад, повідомлялось, що до ініціативи долучилися не лише дев’ять закарпатських громад, але й три івано-франківські.
Так, ідею планувалося реалізувати вже після закінчення війни. Але принаймні її не забули. І продовжили жваво обговорювати на високому рівні. Проєкт “Карпатська мала авіація”, який стартував у листопаді 2021 року, передбачав використання потужностей регіональних аеропортів і прикордонної авіаційної інфраструктури. Після вторгнення Росії припинились лише роботи, але не розробки з реалізації планів.
Скажімо, громади, які приєднались до проєкту, детально вивчили, що вони можуть зробити, як і для чого. Перспективи зручної співпраці з громадами Угорщини, Румунії та Словаччини за допомогою малої авіації виглядають дуже спокусливо.
Міхай Петрашку сказав, що в аеропорту Сату-Маре, директором якого він є, проводиться велика реконструкція, над якою щодня працює 500 людей. Зокрема, будується новий термінал, а також переробляється злітна смуга.
Навіть війна не перешкодила створити навчальну й технічну базу. Наприклад, видали посібник із навігації для регіону, розробили практичні рекомендації зі створення летовищ у громадах, зібрали фахівців. А додатковим доказом того, що війна не перешкода для роботи, є зйомки фільму “Діло Безп’ятого”, які відбулися у Вінниці.