Пропонуємо поринути тріхи у світ духовного й витонченого. Та чи доводилося вам бувати у подібних місцях? Якщо ні, але бажаєте відчути цю атмосферу, мандруймо далі. Та позаяк не зацікавлені у тематиці чи навпаки провадите нонконформістські погляди щодо віросповідань, не продовжуйте читати, бо ж діла з того, як то кажуть, не буде. Але обіцяємо, що всю символіку та цінність спробуємо якомога точніше передати словами на сайті uzhhorod.one.
Початок існування славнозвісної академії
Започаткування такого важливого для греко-католицької церкви місця сягає досить давніх часів, коли в 1744 році єпископ Михаїл Мануїл Ольшавський у місті Мукачево започаткував богословську школу. Цікавим є й той факт, що імператриця Римської імперії Марія-Терезія, так-так, це та сама жінка, про яку вам подумалося, ерцгерцогиня Австрії, подарувала Андрію Бачинському Ужгородський замок. А згодом, у 1778 році, туди перебралась організація.
Опісля таких маніпуляцій, єпископ вирішив змінити дещо в її діяльності, а саме термін навчання становив чотири роки й тепер семінарія мала ймення Трьох Святителів, а від 1941 вона відрекомендувалася як академія.
На жаль, скрутне становище не оминуло й власне цієї духовної домівки! Ліквідувавши Мукачівську греко-католицьку єпархію, у 1949 довелось закрити академію. Але віра не може згаснути в серці тих, хто справді присвячує своє життя високій меті, тож юнаки не полишили цієї справи, а попри все, не маючи потрібних умов для навчання й просвітлення, йшли до поставленої цілі. Таким чином із 1956 по 1991 рік підготовлено 53 священники, які застали період підпілля у кращому випадку у звичайнісіньких хатах.
Нове життя після довгих років нищівної кризи
Відновлення богословської академії припало на 1989, коли все таки для багатьох омріяна свобода релігії набула чинності. Ректором оновленої установи, що розміщувалася в місті Мукачево, став Йосиф Головач. Можливо, ви запитаєте, чому ж, не як раніше, в Ужгородському замку? Це пояснить елементарна причина, красива пам’ятка історії була державною власністю!
Людям довелося шукати нового притулку, де знову засяє велич греко-католицької святині. За вдалим збігом обставин, 28 червня 1992 року поблизу с. Минай на Ужгородщині було освячено наріжний камінь майбутньої споруди. Апостолам Христа й у цьому випадку не ставали на заваді ні погодні умови, чи то спека, чи то крижаний холод, ні спорудження новобудови, ні незгоди, що діялись навколо. Той нещадний період пішов лишень на користь, він загартовує почуття, формує принципи та підносить ідеали на зовсім інший рівень.
Дійсно особливою і фантастично чуттєвою стала дата 28 червня 2004 року, коли відбулася імпреза з нагоди Перенесення мощей Блаженного священномученика Теодора Ромжі. А втім великою честю було й освячення завершеного конструювання семінарії та фундаменту для каплиці поруч кардиналом із Риму Йозефом Томко. Затим, через трирічний термін, споруджена церква була освячена Теодором Eдгаром Мак-Керріком й владикою на ймення Мілан.
Повідомивши вам нелегку долю Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі, не сказати про вражаючу дійсність неможливо. Святиня, опісля переміщення її з Мукачева до Ужгорода, тобто розпочатого навчання в межах замку Марії-Терезії, відсвяткувала 230 ювілей! Дипломи щодо здобутої теологічної та філософської освіти мали змогу одержати півтори сотні студентів при оновленому розквіті Мукачівської греко-католицької єпархії.
Історія ще раз підтверджує незламність могутньої української нації та її безмежну любов до праці!