Людина у XXI столітті практично перестала звертати увагу на рекламу. Це не дивно, адже щодня на людей сиплеться тонна реклами різної продукції, починаючи від машин і закінчуючи зубною пастою. Але в минулому столітті люди мали зовсім інше ставлення до реклами. У ті далекі часи для багатьох реклама була тим, що вселяє довіру і багато хто відразу ж біг купувати навіть не потрібні речі. Реклама була також усюди, але не в таких масштабах. Рекламу можна було побачити у журналах, газетах, у вітринах магазинів та на вивісках. То як виглядала реклама у XX столітті? Який був вигляд у сучасних брендів? І як вона змінювалася згодом? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.one.
Стан Ужгорода на той час
Період початку XX століття був дуже важким в історії Європи. Нещодавно закінчилася Перша світова війна і революція більшовиків, а в Німеччині до влади прийшла нацистська партія. Закарпаття у цей період перебував у складі Чехословацької республіки. Влада Чехословаччини на початку 1930 року висушила болота на Ужі й у квітні 1930 року фірма Ing. Jaroslav Maticka розпочала будівництво міського водопроводу. Підприємство будувало безпосередньо мережу водопроводу, помпові станції та встановлювало пожежні гідранти. Будівництво вхідної будівлі водопроводу та водонапірних резервуарів здійснювала фірма Ing. Vaclav J. Vojacek. Саме за часів Чехословацької республіки місто набуло сучасної архітектурної досконалості. На висушеній території спорудили урядово-житловий квартал Малий Галагав. Квартал розташований біля старого центру міста.
Як позначилося це на газетних випусках?
Реклама завжди має бути доречною, особливо в газетах та журналах. Але які ж теми були популярними у газетах на Закарпатті? А теми були абсолютно різноманітні. Наприклад, коли в Ужгороді з’явилося кіно, молоді люди забули всі свої попередні захоплення – принаймні так писали місцеві газети у 1920-х роках. Одну дівчинку спіймали на крадіжці – вона зізналася, що крала, а всі гроші витрачала на квитки в кіно, бо не могла пропустити жодного показу фільму з актором, в якого була закохана. Деякі школярі вдавалися до жебракування, що у маленькому містечку було взагалі непросто.
А ще було написано про історію, що трапилася на ринку на тодішній площі Масариковій (нині Ш. Петефі). Як розповідала одна місцева газета, якось у березні 1927 року мешканка вулиці Митної Аугустіна попросила запакувати їй три пари яєць. Щоправда, жінка запитала про ціну вже після того, як забрала згорток з яйцями. Ціна їй не сподобалася, і вона почала торгуватися. Між жінками зав’язалася запекла суперечка, а потім і справжнісінька сварка. Закінчилося тим, що продавчиня розбила об голову клієнтки всі запаковані яйця.
Також у газетах писали про реформу шкільних покарань. Міністерство народної освіти Чехословаччини розробило в 1936 нові шкільні правила, в яких окреме місце відводилося змінам шкільних покарань. Як зазначала ужгородська газета, до цієї реформи в школах існував карцер, де дирекція могла за провину закрити школяра терміном до 16 годин. Нові ж правила скасовували карцер, як і покарання у вигляді багаторазового написання учнем однієї й тієї ж фрази. За новими правилами учнів не можна було виганяти за двері на уроці, а покарання обговорювалися колективом навчального закладу, після чого виносилося загальне обдумане рішення.
Реклама у газетах
Отже, теми біля таких заголовків потрібно робити більш-менш відповідними. Великого потоку інформації не було, а тому реклама могла бути хоч і не такою яскравою, як сьогодні, проте все одно повинна була чіпляти.
Наприклад, знаменитий білий крем Nivea користується популярністю багато років. Його в ті часи називали першим кремом для комплексного догляду за шкірою, що з’явився на світ завдяки винаходу Ісаака Ліфшуца та подальшому просуванню Оскаром Тропловицем. В ужгородських газетах крем рекламувався ще з 1930-х років, причому рекомендували застосовувати його як узимку для зволоження рук та обличчя, так і влітку для засмаги. Зволожуючий компонент евцериту у складі крему рекламували як дієвий спосіб збереження молодості шкіри. Такий крем продавався в досить великих обсягах, хоч і точна його ціна невідома.
Відомим брендом як зараз, так і на той час був Philips. У XXI столітті цей бренд зазвичай у всіх асоціюється з бритвами, однак ужгородці 1930-х знали Philips як фірму радіоприймачів. Це й не дивно, адже на той момент Philips був одним із найбільших виробників радіоприймачів у світі. Особливістю реклами цього бренду був текст. Про кожну модель радіоприймача в рекламі розповідали докладно, завжди відзначаючи технічну досконалість кожного виробу.
Дуже популярним товаром на той час була францівка Alpa. Францівка – це спиртовий трав’яний розчин, який містив ефірні олії та натуральний ментол. Велику роль у популярності цього продукту якраз таки зіграла реклама. У рекламі йшлося про те, що такий засіб можна використовувати майже у всіх випадках життя. Наприклад, переохолодилися чи болять ноги – треба розтерти ноги Alpa; болить голова – натріть віскі настойкою; якщо потрібно освіжити дихання – додайте крапельку цієї рідини у склянку теплої води та прополощіть рот. Загалом засіб просто універсальний.
В якості реклами розказували, як правильно робити масажі, а ще рекомендували розбризкувати францовку у приміщеннях, аби їх продезинфікувати й таким чином захиститися від іспанського грипу.
Julius Meinl є однією з причин чому ужгородці люблять каву. У 1926 році на вулиці Рашина (нині Корзо) в Ужгороді відкрився магазин бренду, який був відомий у всій Європі. Цей бренд став відомий завдяки його засновнику Юліусу Майнлу, який ще в 1862 році вигадав нову технологію обсмажування зерен і став продавати каву за новим рецептом у магазині у Відні.
Еліта Ужгорода на момент відкриття кав’ярні в їхньому місті вже знали про цей фірмовий магазин, але для решти Julius Meinl був новинкою. Цікаво те, що рекламували крім кави ще й чай, шоколад, какао, лікери та джем, але саме міцний чорний напій ужгородці просто розбирали як гарячі пиріжки.
Одна з ужгородських реклам Julius Meinl застосовувала досить цікавий на той момент маркетинговий хід. Магазин запрошував усіх охочих взяти участь у розіграші 5 тисяч чеських крон, що на той час було просто величезною сумою. Необхідно було прийти в магазин і вгадати, скільки в скляній пляшці, наповненій доверху кавовими зернами, зернят, і відправити свою відповідь до чехословацького центрального офісу фірми.
Підбиваючи підсумки
Крім реклами в газетах також в Ужгороді було багато навісних та вітринних реклам. Але на той час саме реклама в журналах та газетах була найефективнішою. Люди поспішали купити в найближчому магазині францівку або крем для тіла, не звертаючи уваги ні на склад, ні на те, чи дійсно це їм допомагає. Чи це добре? Сказати складно, але можна говорити про те, що рекламам люди вірили та що товари рекламувалися найрізноманітніші. Поряд з різною рекламою показували та розповідали про різні події міста, так що для людей газети були такою самою розвагою, як для людини XXI століття Instagram або Facebook.