Збирати кошти правильно на автомобіль або ж на ремонт будинку – це неабиякий економічний процес. Так, звичайно, на нашу думку, для цього потрібно лише вміти рахувати кошти, але чи дійсно це так? Економіка – це цілий процес вміння правильно аналізувати наші можливості та бажання. Якщо задуматися, то навіть планування сімейного бюджету виявляється важким процесом економіки, пише сайт uzhhorod.one. А що ж говорити про банківську систему або ж про економіку цілої країни?
Економіка зароджувалася ще з часів первісних людей. Люди мали за потребу навчитися фізично виживати, а для цього треба було рівень виробництва вивести на споживчі можливості населення. Поступово люди навчилися торгувати шляхом товарообміну, або ж як у народі кажуть — займалися бартером. Ця форма торгівлі також стала повноцінним економічним процесом, яка далі зазнала революційних змін. Згодом все це спровокувало появу грошей. Люди мали змогу не обмінюватися товарами, а купляти їх.
Мілтон Фрідман — економіст XX століття, який зробив революційні дослідження в області споживчого аналізу та розробці грошово-кредитної теорії. Окрім великих економічних відкриттів, Мілтон Фрідман ще був і бездоганним викладачем, зміг підготувати десятки професорів, які зробили неабиякий вклад у розвиток сучасної економіки.
З Берегового до Нью-Йорку
Історія сім’ї Фрідманів починається не із США, а із маленького міста на Закарпатті — Берегове. Тут проживала бідна єврейська, вже і без Мілтона, багатодітна родина. Батько, Джено Саул Фрідман, в місті Берегове був підприємцем-невдахою, який займався торгівлею, але заробляв мало. Мати, Сара Етель Фрідман, походила із багатодітної родини й все життя працювала швачкою.
Ще до появи Мілтона Фрідмана у сім’ї народилося троє доньок. Відсутність коштів призвела до того, що родина мусила шукати кращого життя десь-інде. З території Австро-Угорщини багато єврейських родин емігрувало до Сполучених Штатів Америки.
Сім’я Фрідманів також довго не зволікала й змогли вибратись із маленького міста Берегсаза до Нью-Йорка. Вже у Сполучених Штатах народився на світ Мілтон Фрідман, а сталося це 31 липня 1912 року.
Юність майбутнього економіста
Через рік після народження Мілтона сім’я переїздить у маленьке містечко Ровей, що за 20 миль від Нью-Йорка. Зумовлено це було тим, що у маленьких містах економічно легше було виживати.
У підлітковому віці життя Мілтона могло обірватися через автомобільну аварію, в якій постраждав юнак, отримавши травму голови. На щастя, все обійшлося, і Мілтон Фрідман отримав кілька швів на верхній губі.
Коли Мілтону Фрідману виповнилося 15 років, то помер його батько. Мілтон вчився у випускному класі середньої школи. У багатодітної родини виникли фінансові труднощі, але через неабияку успішність у навчанні мама Мілтона бере усе забезпечення сім’ї на себе. Також допомагають і сестри Фрідмана, а юнаку наказують не зупинятися та вчитися далі.
Вже через рік завдяки старанному навчанню Мілтон Фрідман отримав стипендію в Рутгерському університеті, де у підсумку закінчив факультет математики. Після закінчення Рутгерського навчального закладу він продовжив набувати знання у Чиказькому університеті, де вивчав економіку, а в Колумбійському університеті в Нью-Йорку вивчав статистику.
На шляху до світового визнання
Мілтон Фрідман почав працювати одразу ж після університетських років. У 1937 році він почав працювати в Національному бюро економічних досліджень в Нью-Йорку. Там розпочав дослідження структури доходів від приватної практики. Разом із Саймоном Кузнецем випустили книгу “Доходи від незалежної приватної практики” у 1940 році.
У воєнні часи працював економістом у Міністерстві фінансів. Розробив програму податкової політики на час війни. Згодом входив до дослідницької групи з математичної статистики при Колумбійському університеті, яка працювала на замовлення міністерства оборони США та збирала статистичні дані.
У 1950 році Мілтон Фрідман був делегований до Парижа як консультант уряду Сполучених Штатів у справі реалізації Плану Маршалла. Саме цей проєкт передбачав відновлення економіки країн Західної Європи після війни.
Всі урядові накази поєднував із роботою викладача у Міннесотському університеті, а згодом у Чиказькому університеті. З 1962 року вже працював у статусі професора економіки. У 1977 році офіційно пішов у відставку.
Досягнення та відкриття
Саме завдяки роботі над дослідженням структури доходів від приватної практики отримав дуже схвальні відгуки і навіть став доктором економіки в Колумбійському університеті. Мілтон Фрідман дійшов до висновку, що професія лікарів може мати монопольний характер, а це означало можливість підняття доходів медиків вище за середній рівень.
Крім цього, Фрідман довів теорію “людського капіталу” та теорію розподілу доходів. Він ввів різницю між постійним та тимчасовим доходом, що є важливим компонентом у будуванні власного бюджету.
Фрідман був одним із перших економістів, який виступав за впровадження системи гнучких валютних курсів. Фрідман пророкував, що запровадження фіксованих валютних курсів зрештою буде провальним. Те ж саме він пророкував і системі золотого стандарту, що фактично здійснилося у 70-ті роки.
Для широкої аудиторії Мілтон Фрідман опублікував книжки “Дах чи стеля?” (разом з Джорджем Стіглером у 1946 році), “Капіталізм та свобода” (1962), “Соціальна безпека: загальна чи вибіркова?” (разом із Вілбуром Коеном у 1972 році), “Свобода вибору: власний підхід” (разом із дружиною Роуз Фрідман у 1980 році). Серед наукових видань у світі неабиякої популярності набрали “Методологія позитивної економіки” (1953 р.) та “Гроші: кількісна теорія” (1968 р.).
Нобелівська премія
У 1976 році Мілтон Фрідман став лауреатом Нобелівської премії з економіки за досягнення в галузі аналізу споживання, історії грошового обігу і розробки монетарної теорії, а також за практичну демонстрацію складності політики економічної стабілізації.
Мілтон Фрідман довів свою теорію монетаризму, у якій ключовим пунктом є положення, що попит на гроші є стабільною функцією незначної кількості змінних. Він також довів, що для досягнення стабільності цін важливе неінфляційне зростання кількості грошей. Було доведено й те, що якщо зростання цін помірне та передбачуване, то економічний приріст буде в обох випадках, якщо у майбутньому ціни підуть вниз.
Фрідман зосередив увагу у своїй теорії на дослідженні залежності між цінами, обсягом виробництва і грошовою масою в довгостроковому плані. Свою модель аналізу будував на прикладі домашніх господарств, споживання яких залежало не лише від поточного доходу, але й від майбутнього.
Економіст вводить поняття перманентного доходу — це дохід, на який споживач розраховує упродовж тривалого періоду життя. Тут Мілтон Фрідман доводить і те, що людина не завжди відчуває різницю між тимчасовим або ж випадковим доходом. Він дослідив, що у випадках отримання тимчасового доходу, які передбачувані змінами ділової активності, сприймаються людьми як випадковість і надалі вони не змінюють своєї тактики, наприклад, у веденні торгівлі.
Крім цього, випадкові доходи, на кшталт отримання спадку або ж виграшу лотереї, більше цінуються та заощаджуються, аніж постійний заробіток. За всю цю теорію монетаризму Мілтон Фрідман і став лауреатом Нобелівської премії.
Мілтон Фрідман в Ужгороді
Не забули про закарпатське коріння Мілтона Фрідмана в Ужгороді. У 2019 році поблизу одного із банків міста, на центральній площі, з’явилася мініскульптура відомому економісту світу. Над роботою працювали скульптор Роман Мурник та коваль Степан Руснак.
Мілтон Фрідман зображений на скульптурі у парадному костюмі з великою монетою в руках. Символічно й те, що розташована вона біля фінансової установи, адже саме Фрідман зробив особистий внесок у розвиток банківської економіки.