На початку ХХ століття футбол у світі набирав неабияких обертів. 21 травня 1904 року була створена офіційна світова організація ФІФА, яка взяла під своє крило увесь світовий футбол. З того часу команди почали отримувати професійний статус, а футболісти вперше діставали офіційні кошти за проведені футбольні матчі. Таке революційне рішення почало зароджувати професійний футбол, пише сайт uzhhorod.one.
На Закарпатті перші футбольні об’єднання почали створюватися у 1879 році. Спочатку це були атлетичні відділення, які час-від-часу грали товариські матчі із сусідніми командами з Дебрецена та Ніредьгази. В Ужгороді першим офіційним футбольним клубом вважають збірну учнів старших класів, яка збиралася з 1893 року. 15 серпня 1901 року відбулася перша товариська гра між збірною учнів Ужгорода та збірною учнів “Будапештського атлетичного клубу”. Того ж дня офіційно створили Товариство ужгородських футболістів.
Згодом інші міста почали брати приклад з Ужгорода. Команди створили в Мукачеві, Берегові, Іршаві та Хусті. Гейза Колочаї був родом із Берегового, тож розпочнемо з розвитку футболу у цьому місті.
Старт кар’єри
За деякими даними, перша гра у Берегові була проведена за 5 років до матчу в Ужгороді. Але офіційної інформації про цю гру немає. Так само як і немає інформації про суперника берегівського атлетичного клубу. Натомість відомо, що станом на 1911 рік у місті діяло 3 футбольні команди: “БСК” Берегове, “Уніон” та команда із назвою “Ошпіраціок” (у перегляді з угорської “Прагнення”). Тож у футболістів був дуже хороший вибір, в якій команді грати.
Гейза Колочаї народився 30 травня 1913 року. З дитинства відвідував футбольні матчі місцевих команд разом з батьком. У 1925 році почав займатися у молодіжних командах Берегова. Перший повноцінний сезон за юніорську команду провів з клубом “Уніон” у 1929 році. А вже через рік був запрошений до команди БФТК (“Берегівський футбольний і тенісний клуб”). У новій команді провів два сезони, і для молодого гравця з маленького міста збулася мрія, адже його запросили грати у празьку “Спарту”.
Якщо ж на молодіжному рівні тренери підбирали для Колочаї позицію на полі, то у “Спарті” його одразу ж поставили в напад. Гравець був дуже сильним. Забивав багато голів. У сезоні 1935-36 стає чемпіоном Чехословаччини. А вже у новому сезоні приверне увагу селекціонерів із Франції.
Чемпіонат світу
Варто повернутися на 2 роки назад, адже у житті Гейзи Колочаї сталася визначна подія. У 1934 році збірна Чехословаччини кваліфікувалася на чемпіонат світу з футболу, який проходив у Італії. Це був другий масштабний турнір такого рівня.
Щастя молодого футболіста лише можна було уявити, коли тренер збірної включив його до складу національної збірної на Чемпіонат світу. Колочаї й так був претендентом, адже грав за збірну у відбіркових матчах, але висока конкуренція серед футболістів не давала впевненості футболісту у потраплянні до складу на головний футбольний турнір у світі.
В Італії збірна Чехословаччини поступилася лише у фіналі та здобула срібні нагороди. Для Колочаї це була важлива медаль, але на тому чемпіонаті він на поле так і не вийшов. Річ у тім, що гравець отримав перед турніром травму, а у підсумку програв конкуренцію рекордсмену збірної Антоніну Пучу.
Клубний футбол
У 1937 році переїжджає із Праги до Лілля. Там підписує трудову угоду з місцевим клубом “Олімпік”. За два сезони у Франції став срібним призером чемпіонату Франції та срібним призером Кубка країни.
Далі вирішив продовжити кар’єру в Угорщині. Спочатку виступає за команду “Кішпешт”, а потім переходить до іменитого “Ференцвароша”. Останнім професійним клубом для Колочаї став “Уйпешт” вже у часи коли розгорнулася Друга світова війна.
Завершувати кар’єру футболіста приїхав символічно на Закарпаття. У рідному місті став граючим-тренером команди “ОАК”. У сезоні 1943-44 команда перемогла у другому регіональному дивізіоні та підвищилася в класі.
Тренерська кар’єра
Завершив професійно грати у футбол Колочаї в 1944 році. 31-річний ексфутболіст вирішив спробувати свої сили тренером. Одразу ж після війни очолив футбольний колектив із Ніредьгази, але високих досягнень із цим клубом молодому тренеру здобути не вдалося. Далі був ще один клуб за рівнем попереднього “Папоі Перуц”.
У 1952 році Гейза Колочаї стає головним тренером “Локомотива” з Дебрецена. Хоча команда була середняком чемпіонату, всім сподобався стиль гри, в якому грала команда під орудою Колочаї. Через рік його назначають тренером “Гонвейду”, а ще через сезон він працює із командою “Вашаш”. Та в усіх клубах Гейзі Колочаї завжди чогось не вистачає.
Лише у 1957 році він наважується змінити Угорщину на Югославію і стає головним тренером белградського “Партизану”. У цьому ж сезоні перемагає у Кубку Югославії. Це був перший серйозний трофей Гейзи Колочаї на посаді тренера. Через рік він не зміг повторити свого досягнення і переїздить до Бельгії. Очоливши “Стандарт”, одразу виграє національний чемпіонат. Але у Бельгії залишатися не бажає, адже отримує пропозицію від “Уйпешта”, який завжди мріяв тренувати.
Повернення в чемпіонат Угорщини не дає бажаних результатів. Хоча команда “Уйпешт” зупинилася у півфіналі в Кубку володарів кубків УЄФА, керівництво було незадоволене позицією клубу у національному чемпіонаті. Після звільнення з клубу повертається у “Ніредьгазу” лише на один рік, бо вже у 1965 році переїжджає до Алжиру, де стає помічником тренера в національній збірній.
У 1966 році отримує запрошення із Польщі та стає головним тренером “Гурніка” із міста Забже. Двічі у Польщі виграє національний чемпіонат, також перемагає й у Кубку Польщі. Команда із Забже дебютує в Європейських клубних турнірах. У Польщі в тренера все добре, але він отримав пропозицію від “Ференцварошу” та погоджується їхати до Будапешта.
Мабуть, не треба було погоджуватися на будь-які пропозиції після успішної роботи за кордоном. Так само як і після Бельгії, так і після Польщі Колочаї очікували невдачі. Нічого не вийшло у “Ференцвароші”, “Відеотоні” та “МТК”. Здавалося, що тренер буде задумуватися над завершенням кар’єри, але несподівано очолює збірну Пакистану.
У збірній Пакистану працює більше над привчанням місцевих футболістів до європейської манери гри. Участі у кваліфікації до чемпіонату світу збірна Пакистану не бере. А єдиного разу, коли команда вийшла на Чемпіонат Азії, на фінальну частину їхати відмовилася.
У 1980 році знову приймає дивне рішення і стає тренером команди “Аль-Ахлі” з Каїру. Єгипетська команда при керуванні Колочаї двічі перемогла у чемпіонаті Єгипта, виграла кубок країни та здобула Кубок Африканської ліги чемпіонів.
Це був останній футбольний клуб, в якому тренер офіційно працював. Після виходу на пенсію консультував молодих фахівців, звертав увагу на дитячі секції, де також давав поради стосовно розвитку майбутніх футболістів. Часто гостював у рідному Берегові, хоч офіційно жив в Угорщині.
Помер Гейзо Колочаї у Будапешті 26 вересня 2008 року (95 років).
Пам’ять у рідному місті
В місті Берегово Гейзо Колочаї має звання почесного громадянина. Цей статус отримав ще при житті. На головному стадіоні “Дружба” знаходиться меморіальна дошка, яка розповідає про життєвий шлях великого футболіста. У місцевої влади була навіть ідея перейменувати місцевий стадіон і присвоїти йому ім’я видатного спортсмена.
Традиційно у місті організовують дитячі та ветеранські футбольні турніри, які зазвичай мають статус міжнародних, адже на такі змагання запрошуються й угорські команди.